Studopediya

КАТЕГОРИЯ:


Астрономия- (809) Биология- (7483) Биотехнологии- (1457) Военное дело- (14632) Высокие технологии- (1363) География- (913) Геология- (1438) Государство- (451) Демография- (1065) Дом- (47672) Журналистика и СМИ- (912) Изобретательство- (14524) Иностранные языки- (4268) Информатика- (17799) Искусство- (1338) История- (13644) Компьютеры- (11121) Косметика- (55) Кулинария- (373) Культура- (8427) Лингвистика- (374) Литература- (1642) Маркетинг- (23702) Математика- (16968) Машиностроение- (1700) Медицина- (12668) Менеджмент- (24684) Механика- (15423) Науковедение- (506) Образование- (11852) Охрана труда- (3308) Педагогика- (5571) Полиграфия- (1312) Политика- (7869) Право- (5454) Приборостроение- (1369) Программирование- (2801) Производство- (97182) Промышленность- (8706) Психология- (18388) Религия- (3217) Связь- (10668) Сельское хозяйство- (299) Социология- (6455) Спорт- (42831) Строительство- (4793) Торговля- (5050) Транспорт- (2929) Туризм- (1568) Физика- (3942) Философия- (17015) Финансы- (26596) Химия- (22929) Экология- (12095) Экономика- (9961) Электроника- (8441) Электротехника- (4623) Энергетика- (12629) Юриспруденция- (1492) Ядерная техника- (1748) Arhitektura- (3434) Astronomiya- (809) Biologiya- (7483) Biotehnologii- (1457) Военни бизнесмен (14632) Висока technologies- (1363) Geografiya- (913) Geologiya- (1438) на държавата (451) Demografiya- ( 1065) Къща- (47672) журналистика и смирен (912) Izobretatelstvo- (14524) външен >(4268) Informatika- (17799) Iskusstvo- (1338) историята е (13644) Компютри- (11,121) Kosmetika- (55) Kulinariya- (373) културата е (8427) Lingvistika- (374) Literatura- (1642) маркетинг-(23702) математиците на (16968) Механична инженерно (1700) медицина-(12668) Management- (24684) Mehanika- (15423) Naukovedenie- (506) образователна (11852) truda- сигурност (3308) Pedagogika- (5571) Poligrafiya- (1312) Politika- (7869) Лево- (5454) Priborostroenie- (1369) Programmirovanie- (2801) производствено (97 182 ) индустрия- (8706) Psihologiya- (18388) Religiya- (3217) Svyaz (10668) Agriculture- (299) Sotsiologiya- (6455) на (42831) спортист строително (4793) Torgovlya- (5050) транспорт ( 2929) Turizm- (1568) физик (3942) Filosofiya- (17015) Finansy- (26596) химия (22929) Ekologiya- (12095) Ekonomika- (9961) Electronics- (8441) Elektrotehnika- (4623) Мощност инженерно ( 12629) Yurisprudentsiya- (1492) ядрена technics- (1748)

Gers albedosy 1 страница




Zherdің әlemdіk keңіstіkke beretіn (atmosferamen bіrge) кун radiatsiyasynyң atmosferanyң shekarasyna kelіp tүsken кун radiadiyasyna қatynasy Ер albedosy atalady Dep. Zherdің кун radiatsiyasyn beruі - Ер zhөne bұlttar betіnen shaғylysuy, sonymen bіrge TIK radiatsiyanyң atmosferamen bіrge әlemdіk keңіstіkke shashyrauy arқyly Bolado. Gers albedosy mөlsherі 35-45% (0.35-0.45 Немес)

Gers ғalamsharynyң қozғalystary

Кун zhүyesіnің barlyқ basқa ғalamsharlary tәrіzdі де Gers Kүndі ellipstіk орбита boyymen aynalady. Sondyқtan Kүnge deyіngі қashyқtyқ tұraқty Emesa. Afeliy- orbitadaғy Kүnnen eң қashyқ nүkte (152.0 милиона километра), Gers ол nүkteden 5 shіldede өtedі; Ал perigeliyden - eң zhaқyn nүkteden (147 000 000 km) 3 kaңtarda өtedі. Orbitanyң zhalpy ұzyndyғy - 940 милионаКм, onyң boyymen Gers tүrlіshe zhyldamdyқpen қozғalady. Ortasha қozғalu zhyldamdyғy - 29,8 км Sonda Gers өz orbitasyn 365 tәulіk 6 saғ 9 мин 9,6 сек Ret-та БЛП aynalyp shyғady. Осите uaқyt aralyғyn zhұldyzdyң zhyl ataydy Dep. Al bіzge mәlіm 365 kүndіk kalendarlyқ zhyl қaydan shyқty? Қalғan 6 saғat пени minuttardy 4 zhylda БЛП tәulіkke zhinaқtap, eң қysқa ах - aқpanғa aparyp қosady да, ол zhyldy kіbіse zhyly (високосна година) ataydy Dep. Bұl - kүntіzbe zhasaudy zheңіldetu ushin қoldanylғan топка.

Gers топки өz bіlіgіnen saғat tіlіne қarsy baғytta batystan shyғysқa қaray 24 saғatta БЛП на задържане aynalyp shyғady. Bұl қozғalys nәtizhesіnde кун променена tүn almasuy zhүredі. Zherdің өz bіlіgshen aynaluy kezіnde onyң betіndegі barlyқ deneler қozғalysynda auytқu Платен Bolado. Bұl auytқudy tudyrushy құbylys - Кориолис kүshі (френски ғalymy Г. Кориолис esіmі boyynsha) atalady Dep. Кориолис kүshі әserіnen Солтустик zharty shardaғy Ер betіmen қozғalatyn barlyқ deneler oңғa, ал Южна zharty shardaғy deneler solғa bұrylady. Өsіrese bұl қozғalystar zhelder променена betkіaғystardan ayқyn bayқalady.



Equator boyynda Кориолис kүshі өlsіz, kerіsіnshe polyusterge накаже kүsheyedі. Кориолис kүshіnің yқpalyn esepke алуминий өsіrese де baғytyn anyқtauda erekshe maңyzdy, sebebі өte kүshtі dauyldar tuғyzatyn tropiktіk tsiklondar қozғalysyn bіludің қashan Да преглед maңyzy.

Кун променена tүnnің almasuy tabiғattaғy tәulіktіk yrғaқtylyқty tuғyzady, ол zharyқ пени zhyludyң өzgerіsіne baylanysty zhүzege Асад. Adamnyң әleumettіk өmіrі detәulіktіk yrғaқtylyққa sәykes keledі.

28.Ғalamdaғy fizikalyқ zaңdylyқtar.

Fizikanyң negіzgі maқsaty - tabiғatta bolyp zhatқan әr tүrlі fizikalyқ құbylystardy zerttep, Olard өzara baylanystyratyn zaңdardy АСУ. Mysaly, denenің zherge құlap tүsuі Zherdің такива өzіne tartuyna baylanysty tuyndaydy. Zhyldyң tөrt mezgіlіnің (қys, kөktem, Jaz, kүz) auysuy Zherdің Kүndі Ain елипса boyymen қozғaluy arқyly tүsіndіrіledі. Bұl mysalda tөrt tүrlі Tabigat құbylystary (denenің құlauy, Zherdің tartuy, zhyl mezgіlderіnің auysuy, Zherdің Kundі Ain қozғaluy) atalyp Otyr. Osynday құbylystardyң arasyndaғy baylanystardy zerttey Кел, fizikada zaңdary Нютон, Кеплер astronomiyada zaңdary ashyldy. Osylaysha Tabigat құbylystary arasyndaғy baylanystardy табу arқyly физика zaңdary ashylady.
Fizikanyң ғylymi tіlіn igerіp, zaңdaryn oқyp үyrenu ushin қoldanylatyn arnayy sөzderdі terminder ataydy Dep. Mysaly, Йол, zhyldamdyқ, kuiі siyaқty sөzder физика tіlіnde zhiі қoldanylatyn terminder bolyp tabylady. Fizikalyқ құbylystar променена zaңdylyқtardyң maғynasyn tereң ashyp beretіn arnayy terminder fizikalyқ ұғymdar atalady Dep. Mysaly, fizikada значение, Дене, затягане siyaқty ұғymdar zhiі қoldanylady. Әlemde не бар Bolsa, sonyң bәrі въпрос atalady Dep. Mysaly, materiyaғa өsіmdіkter променена zhanuarlar, Ai кун променен, променен zhұldyzdar planetalar, Согндал-ак zharyқ zhane basқa да sәuleler zhatady.
Keңіstіkte belgіlі pіshіnі zhane naқty kөlemі бар ZhEKe tұrғan nәrse Дене atalady Dep. Mysaly, Ai, қasyқ, өshіrgіsh, үstel, sudyң tamshysy deneler bolyp tabylady. Дене belgіlі БЛП zattardan tұrady. Denenің shyғu tabiғatyn zhane sapalyқ қasietterіn sipattaytyn въпрос tүrіn затягане aytady Dep. Mysaly, zatқa кумис, су zhane AUA zhatady. Үstel - Дене Bolsa такива құraytyn aғash - затягане. Shege - Дене, shegenі құraytyn Temir - затягане. Aғash един Temir де denenің sapalyқ қasietterіn sipattaydy. Дене БЛП ғana zattan tүzіluі mүmkіn. Mysaly, су onyң купуват zhane mүz - bұlardyң barlyғy га БЛП ғana zattan tұrady. Alajd, БЛП tamshy су променена mүz kesegі Dene депа қarastyrylady да, бу тек затягане bolyp esepteledі. Өytkenі budyң пари tәn naқty kөlemі zhane pіshіnі zhoқ

Zhalpy maғynasy boyynsha физика - tabiғattyң negіzgі (іrgelі) қarym-қatynastaryn, zaңdylyқtaryn zertteydі. Физика ғylymy eң zhalpy zhane negіzgі bolatyn, Zatti әlemnің kүyіn, өzgeruіn zhane құrylymyn anyқtaytyn zharatylystanu bөlіmі bolyp keledі. Keybіr қasietter barlyқ materiyaldyқ zhүyeler ushin bіrdey Bolado, mysaly, energiyanyң saқtaluy - Olard fizikalyқ zaңdylyқ ataydy Dep. Кейд Fizikal іrgelі Gylym депа са ataydy, sebebі basқa zharatylystanu ғylymdary (биология, геология, химия zhane TB) тек қana zattyқ zhүyelerdің, fizikalyқ zaңdylyқtarғa baғynatyn, keybіr taptaryn ғana sipattaydy. Mysaly, химия molekulalar променена olardan құralғan zattegіlerdі zertteydі. Al-zattegіlerdің fizikalyқ himiyalyқ қasietterі, термодинамиката, електромагнетизма физика zhane физика kvanttyқ siyaқty bөlіmderі sipattaytyn, atomdar променили molekulalardyң fizikalyқ қasietterіmen anyқtalady.
Физика matematikamen tyғyz baylanysta - математика fizikalyқ zaңdylyқtardy dәl өrnekteuge bolatyn құral bolyp tabylady. Fizikalyқ teoriyalar әrқashan derlіk matematikalyқ өrnektermen sipattalady, onyң физика үstіne basқa ғylymdarғa қaraғanda matematikanyң әldeқayda kүrdelі bөlіmderіn paydalanady. Zhane kerіsіnshe, fizikalyқ теория mұқtazhdyқtary matematikanyң kөp salalarynyң damuyna әkep soқty.

36.Zhұldyz өlshemі. Zhұldyzdyқ absolyuttіk сама zhane zhұldyzdardyң zharқyrauy

Zhұldyz- өte kүshtі қyzғan gazdan tұratyn, өzіnen zharyқ shyғaratyn zhane Tabigaty zhaғynan Kүnge ұқsas Aspan denelerі.Kүnge zhaқyn bolғandyқtan ғana үlken bolyp kөrіnedі.Kүnen zherge deyіngі aralyқty zharyқ 81/3 минути, ал eң zhaқyn Tsentravdaғy zhұldyzyna deyіngі aralyқty 4 zhyl 3 Аида zhүrіp өtedі.Zhұldyzdar полюси өte қashyқ ornalasқandyқtan телескоп писалка қaraғannyң өzіnde де nүktedey ғana bolyp kөrіnedі.Aysyz tүnde Джай kөzben қaraғanda 5 myңғa zhuyқ zhұldyzdy, ал kүshtі teleskoppen arқyly милиарда taғan zhұldyzdy kөruge Bolado.

Zhұldyzdardyң negіzgі sipattamalary - olardyң Massassi радиуси zhəne zharқyrauy. Bұl shamalar, kөbіnese Kүnnің Massassi радиуси zhəne zharқyrauynyң үlesterіmen өrnekteledі. Negіzgі parametrlerden basқa effektivtіk температура spektrlіk клас absolyuttіk zhұldyzdyқ Шама tүrlі-tүstіlіk kөrsetkіshі tərіzdі tuyndy parametrler де қoldanylady. Zhұldyzdar əlemі өte ər Aluan

Zhұldyzdy aspanmen tanysқannan-ак zhұldyzdardyң zharyқtyғy bіrdey Emesa ekendіgіn bіlemіz. Eң zharyқ zhұldyzdardy ertede (ertedegі гръцки астрономи Хипарх bіzdің dəuіrіmіzge deyіngі ғasyrda II) bіrіnshі zhұldyzdyқ schama депа ataғan.Zhұldyzdarғa deyіngі araқashyқtyқ bіrdey депа eseptep, Жулдиз neғұrlym zharyқ bolғan Sayin, onyң өlshemі де үlken Bolado депа oylaғan.Eң zharyқ zhұldyzdardy bіrіnshі shamaғa (қysқasha taңbalanuy , Latynnyң magnitudo-сама sөzіnen), Ал қarusyz kөz ұshynda әreң kөrіnetіnderіn altynshy shamaғa ( ) Toptastyrғan.Қazіrgі kezde zhұldyzdyқ сама Жулдиз өlshemіn Emesa, onyң zhyltyrauyn, yaғni zhұldyzdyң Gers betіn zharyқtandyruyn sipattaytyn bіlemіz.

Қarapayym kөzben aspanda 5000 zhұldyzdy kөruge, ал zhuyқ mөlsherde телескоп arқyly milliardtaғan zhұldyzdy: zhartysyn oңtүstүk zharty парче, парче zhartysyn Солтустик zharty kөruge Bolado. Astronomiyada "Жулдиз keskіnіnің zharyқtalynuy" Degen ұғym ornyna zhaltyrau ұғymy қoldanylady.

Zhaltyrau azayғan Saiyn baқylau Zhasa mүmkіn bolatyn zhұldyzdar Сана beredі изкуство. Zhұldyzdy kartaғa 11 zhұldyzdyқ shamadan zharyқ barlyқ zhұldyzdar tүsіrіlgen.

Хипарх boyynsha zhұldyzdyң zharyқtylyғy əlsіz bolғan Saiyn onyң zhұldyzdyқ Shamas үlken депа Сана ұyғarylғan.

XIX ғasyr ortasynda aғylshyn астрономи Норман Pogson zhұldyzdyқ shamalardyң Модерен петобой kezdegі shkalasyn ұsyndy: Scale БЛП zhұldyzdyқ shamaғa өzgergende zhұldyzdardyң zhaltyrauy Хипарх esepteuі siyaқty zhuyқ shamamen 2.5 esege өzgeredі. Zhұldyzdyқ shamanyң 5-ке өzgeruі zhұldyzdar zhaltyrauynyң 100 esege өzgeretіn kөrsetedі.

Bir zhұldyzdardyң kөp zhaltyrauy, ekіnshіlerіnің Ал zhaltyrauy Жулдиз zhayly naқty aқparat Bere almaydy. Өte zharyқ Жулдиз үlken zharқyrauғa ите bolyp, bіraқ өte alysta ornalasuy mүmkіn, sondyқtan zhұldyzdyқ Chamas га үlken Bolado. Zhұldyzdyң naқty zhaltyrauyn anyқtau абсолютна zhұldyzdyқ сама ұғymyn engіzedі.

Bir zhұldyzdar kүshtі, ekіnshіlerі əlsіz zharқyraydy. Səule shyғarudyң қuatyn zharқyrau ataydy Dep. Zharқyrau- bұl zhұldyzdan 1 sekundta bөlіnetіn tolyқ енергия.

Zhұldyzdardyң zharқyrauyn zhұldyzdyң barlyқ baғyt boyynda shyғaratyn енергия aғynyn kөrsetedі, өlshem bіrlіgі J \ с Немес вата. Zharқyrauy өte zhoғary zhұldyzdar іshіnde Alyp zhұldyzdar zhəne асо Alyp zhұldyzdar Bolado.

Alyp zhұldyzdardyң temperaturasy 3000 K-4000 K Olard Кизил alyptar ataydy Dep. Аса Alyp zhұldyzdar, mysaly, Бетелгейзе zharyқtyң eң қuatty kөzderіne zhatady. Zharқyrauy eң tөmen zhұldyzdardy ergezheylіler ataydy Dep. Zhұldyzdar Zherdegі belgіlі himiyalyқ elementterden tұrady, bіraқ protsenttіk қatysta zheңіl elementter sutegі променена basym хелий. Zhұldyzdardan spektrі boyynsha olardyң zharқyrauyn, zhұldyzғa deyіngі қashyқtyқty, temperaturasyn, өlshemіn, onyң atmosferasynyң himiyalyқ құramyn, osіnen Aynalov zhyldamdyғyn, ortaқ auyrlyқ tsentrі aynalasynda қozғalu erekshelіkterіn bіluge Bolado. Teleskopқa публикувал spektrlіk апарат zhұldyzdar zharқyrauyn tolқyn ұzyndyғy boyynsha гама zholaғyna tүsіrіp beredі. Spectrum boyynsha zhұldyzdan қanday tolқyndaғy енергия keletіn zhəne onyң temperaturasyn baғalauғa Bolado.

37.Kүn- кун zhүyesіnің negіzgі obektіsі

Кун Zhүyesі - Kүnnen, такива Ain қozғalatyn 8 үlken planetadan (Меркурий, Шолпан, Gers, Қyzylzhұldyz, Esekқyrғan, Қoңyrқay, Уран, zhane Нептун), планета serіkterіnen на, myңdaғan kіshі planetalardan (asteroidtardan) shamamen 1011 kometadan zhane tolyp zhatқan meteorlyқ denelerden құralғan ғaryshtyқ deneler zhүyesі. Kүnnen eң Alys ornalasқan planetaғa deyіngі ortasha қashyқtyқ shamamen 40 AB Немес 6 милиарда. Км-ре teң.Kүn Ер tіrshіlіgіnde maңyzdy oryn alady.Ғalamsharymyzdaғy bүkіl organikalyқ dүnienің бар Болу tіkeley Kүnge baylanysty.Kүn тек zharyқ пени zhyludyң ғana қaynar kөzі bolyp қana koymay, sonymen қatar basқa да kөptegen енергия tүrlerіnің (mұnay, kөmіr, су де energiyalarynyң) alғashқy kөzі bolyp tabylady.

Кун keybіr halyқtardy Tabyn obektіsі bolyp kelgen.Ony eң kүshtі құdіret tұtқan.Kүnge arnap Kesene salyp, zhyr zhazyp, құrbandyқ shalғan.

Кун - кун zhүyesіndegі ortalyқ Дене bolyp sanalady, onyң Massassi кун zhүyesіndegі barlyқ denelerdің zhiyntyқ massasynan 750 ESE artyқ. Sondyқtan кун кун zhүyesіnің massalar tsentrі қoynauynda ornalasқan. Barlyқ 9 үlken планета Kүndі Ain dөңgelek derlіk орбита boyymen, БЛП baғytta қozғalady. Olardyң orbitalarynyң БЛП-bіrіne қatysty kөlbeulіgі өte Ал. Planetalardyң Kүnnen қashyқtyғy belgіlі БЛП zaңdylyққa baғynғan, yaғni kөrshіles orbitalardyң ара қashyқtyғy Kүnnen alystaғan Saiyn tүsedі изкуство. Planetalar қozғalysynyң fizikalyқ қasietterіne baylanysty кун zhүyesіnің үylesіmdі ekі topқa bөlіnuі ғaryshtyқ denelerdің kezdeysoқ zhiyntyқ Emesa ekendіgіn kөrsetedі. Barlyқ kіshі planetalar да үlken planetalar қozғalғan baғytta Kүndі Ain қozғalady, bіraқ olardyң orbitalary edәuіr sozylyңқy zhane еклиптиката zhazyқtyғyna kөlbeu ornalasady. Kometalardyң kөpshіlіgі parabolaғa zhaқyn өte sozylyңқy орбита boyymen қozғalady. Aynalov периоди milliondaғan zhylғa zhetedі. Mұnday комета orbitalarynyң еклиптиката zhazyқtyғyna kөlbeulіgі Aluan tүrlі, Olar Kүndі Ain пътуват zhane kerі baғytta да қozғalady.

Шолпан променена Urannan basқa planetalardyң barlyғynyң өz osіnen Aynalov baғyty Kүndі Aynalov baғytymen sәykes keledі. Уран орбита planetasynyң osі zhazyқtyғyna 98 ° kөlbeu ornalasқan, sondyқtan onyң aynalysy syrttay қaraғanda kerі bolyp kөrіnedі. Шолпан planetasy kerі baғytta өte bayau aynalady. Кун променена planetalar arasyndaғy қozғalys mөlsherіnің taraluy maңyzdy kosmogoniyalyқ sipattama bolyp esepteledі. Кун Кун zhүyesіnің ortalyқ denesі - Жулдиз, yaғni қyzғan Gazda топка. Ol өzіnің қoynauynan үzdіksіz енергия bөlіp shyғarady. Кун betіnің kүshtі sәule taratuyna қaramastan, ол өzіnің zhoғary temperaturasyn saқtap қalady. Кун zhүyesіnің қalғan denelerі - salқyn deneler.

Кун радиуси Zherdің radiusymen salystyrғanda Одан 109 ESE, ал kөlemі shamamen 1300000 ESE zor.Kүn Massassi да orasan zor.Ol Ер massasynan 330000 Esedi zhane onyң tөңіregіnde қozғalatyn barlyқ ғalamsharlardyң zhylpy massasynan 750 Esedi kөp.Kүndі baқylau өte saқ boludy қazhet etedі.Kөzdі өte tyғyz zharyқ sүzgіshpen қorғamay, Kүnge қarauғa bolmaydy.Tіptі zharyқ sүzgіshі бар bolғannyң өzіnde де Kүnge mektep teleskopymen қarauғa bolmaydy.Eң dұrysy teleskoptyң okulyarlyқ zhaғyna betіnde ак қaғazy бар ornalastyryp екран кун keskіnіn ekranda қarastyrғan dұrys.Kүndі baқylau ushin arnauly құrylymdy teleskoptardy-кун teleskoptaryn қoldanady. Kүnnің өz osіnen БЛП aynaluy екватор aymaғynda-25, ал Kүnnің polyusіne zhaқyn aymaғynda shamamen 30-Gers tәulіgіnde өtedі.Kүn ekvatoryndaғy syzyқtyқ zhyldamdyқ 2 км / s.6000 Чрез temperaturada кун газови tәrіzdes zaty kүyge enedі, әrі keybіr himiyalyқ elementterdің atomdary iondalғan bolady.Tereңdegen Sayin temperaturada өsedі де, добавете-bіrge iondalғan atomdar Сана artady.Sondyқtan да кун zatynyң negіzgі kүyі плазма Ал кун degenіmіz қyzғan plazmalyқ топка.

38.Қos zhұldyzdar.Zhaңa zhane асо Жана zhұldyzdar.

Құralsyz kөzge Mizar maңynan kөmeskі Жулдиз Alcor kөrіnedі.Alkor променена Mitsardyң bұryshtyқ ара қashyқtyғy 12 "shamasynda, ал olardyң syzyқtyқ ара қashyқtyғy shamamen 1.7 * 104 a.b..Bұlar optikalyқ қos Жулдиз, sebebі: Mizar Alcor променена Aspan kүmbezіne қatar proektsiyalanady , yaғni Olar baғytta kөrіnedі ОЛП, БЛП-bіraқ bіrіmen fizikalyқ tүrde baylanyspaғan.Eger Mizar Alcor променена ortaқ тегло ortalyғyn Ain fizikalyқ қos Жулдиз zhүyesіn құra қozғalsa, Фондация aynalys периоди 2 * 106 zhyl Болар edі.

Kosarlyқ- zhұldyzdar arasynda keң taraғan құbylys: Barsha zhұldyzdardyң zhartysyna zhuyғy қos Немес kүrdelі (eselі) zhүyelerdің құramyna kіredі.Mysal retіnde Egіzder (Castor) zhұldyzyn alalyқ.Bұl zhүyede ара қashyқtyқ shamamen 100 AB, ал-Aynalov 600 пъти zhyl shamasynda.Kastordyң A zhane В zhuldyzdary өz kezegіnde қos zhұldyzdar.Bіraқ olardyң қosarlyғyn kөzben Немес fotosuretten baқylauda anyқtau mүmkіn Emesa, sebebі syңarlar бар bolғany astronomiyalyқ bіrlіktің bіrneshe zhүzdіk bөlіgіndey қashyқtyқta ornalasқan.Mұnday tyғyz zhұptardyң қosarlyғy тек olardyң spektrlerіn zertteu kezіnde ғana ayқyn спектър Bolado, Фондация syzyқtarynyң merzіmdі tүrde ekі syzyққa zhіktelіp, қosaқtalyp tұruy bayқalady.Bіz әr baғytta қozғalatyn zhұldyzdardyң spektrlerіnің қabattasuynan платен bolatyn қosyndy spektrdі kөremіz.

Zhiі tyғyz zhұptardyң қosarlyғyn olardyң zhyltyrauynyң periodty өzgeruіn zertteude ayқyndauғa bolady.Eger baқylaushydan қos zhұldyzdyң тегло ortalyғyna baғyttalғan baғyt орбита zhazyқtyғy maңynda өtse, Фондация baқylaushy tұtyludy, yaғni БЛП zhұldyzdyң ekіnshіsіn uaқytsha kөlegeyleuіn kөredі.Mұnday zhұldyzdar tұtylmaly қos zhұldyzdar Немес tұtylmaly aynymalylar DA

Kөptegen baқylaular nәtizhesіnde tұtylmaly aynymaly zhұldyzdyң zhyltyrau қisyғyn (grafigіn) saluғa bolady.Eger zhyltyrau върхове променили minimumyndaғy zhұldyzdyқ shamalardy salystyrsa, Фондация bіz zhyltyrau өzgerіsіnіңң amplitudasyn alamyz.Kөrshіles ekі masimum (Немес минимум) aralyғyndaғy uaқytty өlshep, zhyltyrau өzgerіsіnің периоди може tabamyz.Tұtylmaly aynymaly zhұldyzdardyң zhyltyrau қisyғyn Taldau arқyly zhұldyzdardyң bіrtalay maңyzdy fizikalyқ sipattamalaryn, mysaly radiustaryn anyқtauғa Bolado.

Әr tүrlі болница Emesa zhұldyzdardyң іshіnde өzderіne erekshe kөңіl audaratyndar Жана Жана zhұldyzdar zhane асо. Shyn mәnіnde bұlar zhaңadan Платен bolғan zhұldyzdar Emesa, Olar bұryn bolғan да, zhyltyrauy Кенет өsuіmen өzderіne Nazar audartқan zhұldyzdar.

Жана zhұldyzdyң от alysy kezіnde Жулдиз zhyltyrauy bіrneshe tәulіkten bіrneshe ayғa deyіn uaқyt aralyғynda myңdaғan, milliondaғan ESE өsedі.Zhaңa Жулдиз retіnde қayyra от alғan zhұldyzdar да belgіlі.Қazіrgі mәlіmetter boyynsha Жана zhұldyzdar қos zhүye құramyna kіredі де, zhұldyzdardyң bіrіnің от alysy қos zhүyenі құraytyn zhұldyzdar arasynda затягане Алмас nәtizhesіnde Bolado.

Zhyltyrauy Кенет shamamen -ge өsetіn асо Жана Жулдиз от alysy bұdan да keremet.Zhyltyrauynyң maksimumynda zhұldyzdyң sәule shyғaratyn betі baқylaushyғa sekundyna bіrneshe myң км zhyldamdyқpen zhaқyndaydy.Asa Жана zhұldyzdyң от Alys kөrіnіsі асо zhaңanyң қoparylushy Жулдиз ekenіn kөrsetedі.

Аса zhaңanyң қoparylysy kezіnde bіrneshe tәulіk іshіnde orasan преглед Energy - J. bөlіnedі.Mұnday преглед қoparylystar Massassi кун massasynan bіrneshe ESE үlken zhұldyzdardyң evolyutsiyasynyң aқyrғy satysynda Bolado.

Аса Жана zhұldyzdartyң тек қabyғynyң қaldyғy ғana Emesa, sonymen қatar БЛП kezde қoparylғan zhұldyzdyң ortalyқ bөlіgіnің де қaldyғy tabylyp otyr.Mұnday "Жулдиз қaldyқtary" (lүpіldekter (pulsarlar) Dep atalғan) radiosәulenің Keremet қaynar kөzі bolyp shyқty.Alғashқy lүpіldekter 1967 zhyly ashyldy.

Keybіr lүpіldekterde sәule shyғaru impulsterіnің қaytalanu zhiіlіgіnің tұraқtylyғy Keremet: impulster с Tang zhoғary dәldіkpen өlshengen dәlme-dәl teң uaқyt aralyқtarynda қaytalanyp tұrady.Ashylғan lүpіldekter bіzden bіrneshe zhүz parsekten aspaytyn қashyқtyқta ornalasқan.Bolzham boyynsha lүpіldekter- shapshaң өte МОН aynalushy, радиус от 10 km-ре zhuyқ, ал Massassi кун massasyna zhaқyn өte tyғyz Жулдиз. Mұnday zhұldyzdar өte tyғyznyқtalғan neytrondardan құralғan да, неутронна zhұldyzdar т.н., както добре. Неутрон zhұldyzdar өz өmіrіnің тек kіshіgіrіm bөlіgіnde ғana өzіn lүpіldek retіnde kөrsetedі.

Аса Жана zhұldyzdardyң от alysy sirek құbylysқa zhatady.Soңғy myңzhyldyқta bіzdің Жулдиз zhүyemіzde асо Жана zhұldyzdyң бар bolғany bіrneshe ғana от alysy boldy.Olardyң іshіnde mynaday үsheuі derektі tүrde anyқtaldy 1 054 вата Torpaқ shoқzhұldyzynda, 1572 Jean-Касиопея shoқzhұldyzyndy, 1604 Jean-Zhylanbөktergen shoқzhұldyzynda.Bұl асо zhaңalardyң alғashқysyn-китайската Супер zhane zhapon astronomdary "қonaқ-Жулдиз" retіnde, ekіnshіsіn surettegen Тихо Брахе, Йоханес Кеплер Ал үshіnshіsіn baқylaғan.1054 zhane Е 1572 Е асо zhaңanyң zhyltyrauy Шолпан zhyltyrauynan asyp tүsіp, ол zhұldyzdar kүndіz де kөrіngen.Teleskopty oylap tapқaly bіzdің Жулдиз zhүyemіzde де БЛП БЛП асо Жана Жулдиз baқylanғan zhoқ.

39. Lүpіldeushі zhұldyzdar zhane неутронна zhұldyzdar.

Pulsar (казахски руски "lүpіlzhұldyz" Dep тези atauғa Bolado) tұraқty periodpen әlemge (Ер betіne deyіn) radiolyқ (радио пулсар) optikalyқ (optikalyқ пулсар) rentgendі (rentgendі пулсар) Немес gammalyқ (гама пулсар) импулс signalyn (aқparyn) tarқatyp tұratyn zhұldyzdy Дене.

Lүpіldekter - shapshaң өte МОН aynalushy, радиус от 10 km-ре zhuyқ, ал Massassi кун massasyna zhaқyn өte tyғyz Жулдиз.

Lүpіldekter radiosәulenің Keremet қaynar kөzі bolyp shyқty.

1967 zhyly қazanda Cambridge Кавендиш universitetі zerthanasy Антъни Хюиш professordyң 24 zhasar завършил қyzy студент Джослин Бел radioteleskopқa kelgen aқparlardy teksergen kezde keybіr dybys signalynyң өte tәrtіptі ekenіne Nazar audarady. Olardyң периоди tұraқty bolyp, shamamen Bolado 1.337 секунди. Alғashynda ол mұny bөgde ғalamsharlyқ "kіshkentay zhasyldar" (LGM) zhіbergen aқpar Болу mүmkіn esepteydі Dep. Bіraқ bylayғy zharty zhylda ол bұl tүrdegі signaldardyң әrtүrlіsіn anyқtaydy. Keyіn adamdar bұl tүrdegі Aspan Aspan құbylysyn zhaңasha denesіnің құbylysy retіnde Tanyp, atalғan zhұldyzdardy Pulsar (Lүpіlzhұldyz) ataydy Dep. "Пулсар", "Kvazarlar", "Ғaryshtyң mikrotolқyndy nұrlanuy фон", "Zhұldyzara молекула" tөrteuі двадесетия ғasyrdyң 60 zhyldaryndaғy "tөrt astronomiyalyқ zhaңalyқ" esepteledі. Антъни Хюиш професор pulsardy bayқaғany ushin 1974 zhyl физика Салас boyynsha нобелови лауреати syylyғynyң Болдън. Al bұl zhұldyzdy shyndap alғash bayқaғan Джослин Бел boyzhetkennің Нобелова syylyғyn Алма қaluy қoғamda bіrshama Талас tuғyzғan bolatyn.Bіr ғazhaby 1967 zhyly Alyaskanyң zymyrannan қorғanu ortalyғynyң радар tіzgіndeushі қyzmetkerlerі keybіr lүpіldegen signaldardy bayқap, olardyң aspannan kelgenіn tұraқtastyrady. Bұl bayқau Cambridge Кавендиш universitetі zerthanasyndaғy Pulsar lүpіlіn bayқaudan әldeқayda bұryn Bolsa да, bіraқ әskeri құpiya retіnde zhasyrylyp, тек XXI ғasyrda ғana zhұrtқa belgіlі Болдън.





; Дата: 26/05/2015; ; Прегледи: 332; Нарушаването на авторските права? ;


Ние ценим Вашето мнение! Беше ли полезна публикуван материал? Да | не



ТЪРСЕНЕ:


Вижте също:



zdes-stroika.ru - Studopediya (2013 - 2017) на година. Тя не е автор на материали, и дава на студентите с безплатно образование и използва! Най-новото допълнение , Al IP: 66.102.9.26
Page генерирана за: 0.052 сек.