Studopediya

КАТЕГОРИЯ:


Астрономия- (809) Биология- (7483) Биотехнологии- (1457) Военное дело- (14632) Высокие технологии- (1363) География- (913) Геология- (1438) Государство- (451) Демография- (1065) Дом- (47672) Журналистика и СМИ- (912) Изобретательство- (14524) Иностранные языки- (4268) Информатика- (17799) Искусство- (1338) История- (13644) Компьютеры- (11121) Косметика- (55) Кулинария- (373) Культура- (8427) Лингвистика- (374) Литература- (1642) Маркетинг- (23702) Математика- (16968) Машиностроение- (1700) Медицина- (12668) Менеджмент- (24684) Механика- (15423) Науковедение- (506) Образование- (11852) Охрана труда- (3308) Педагогика- (5571) Полиграфия- (1312) Политика- (7869) Право- (5454) Приборостроение- (1369) Программирование- (2801) Производство- (97182) Промышленность- (8706) Психология- (18388) Религия- (3217) Связь- (10668) Сельское хозяйство- (299) Социология- (6455) Спорт- (42831) Строительство- (4793) Торговля- (5050) Транспорт- (2929) Туризм- (1568) Физика- (3942) Философия- (17015) Финансы- (26596) Химия- (22929) Экология- (12095) Экономика- (9961) Электроника- (8441) Электротехника- (4623) Энергетика- (12629) Юриспруденция- (1492) Ядерная техника- (1748) Arhitektura- (3434) Astronomiya- (809) Biologiya- (7483) Biotehnologii- (1457) Военни бизнесмен (14632) Висока technologies- (1363) Geografiya- (913) Geologiya- (1438) на държавата (451) Demografiya- ( 1065) Къща- (47672) журналистика и смирен (912) Izobretatelstvo- (14524) външен >(4268) Informatika- (17799) Iskusstvo- (1338) историята е (13644) Компютри- (11,121) Kosmetika- (55) Kulinariya- (373) културата е (8427) Lingvistika- (374) Literatura- (1642) маркетинг-(23702) математиците на (16968) Механична инженерно (1700) медицина-(12668) Management- (24684) Mehanika- (15423) Naukovedenie- (506) образователна (11852) truda- сигурност (3308) Pedagogika- (5571) Poligrafiya- (1312) Politika- (7869) Лево- (5454) Priborostroenie- (1369) Programmirovanie- (2801) производствено (97 182 ) индустрия- (8706) Psihologiya- (18388) Religiya- (3217) Svyaz (10668) Agriculture- (299) Sotsiologiya- (6455) на (42831) спортист строително (4793) Torgovlya- (5050) транспорт ( 2929) Turizm- (1568) физик (3942) Filosofiya- (17015) Finansy- (26596) химия (22929) Ekologiya- (12095) Ekonomika- (9961) Electronics- (8441) Elektrotehnika- (4623) Мощност инженерно ( 12629) Yurisprudentsiya- (1492) ядрена technics- (1748)

Taқyryp 4.Қoғamdyқ sharuashylyқtyң nysandary.Tauarly өndіrіs.Aқsha




3. Taқyryp Ekonomikalyқ instituttar: menshіk zhane kәsіpkerlіk

Lektsiyanyң maқsaty: Ekonomikalyқ instituttardyң mәnіn, menshіk қatynastary zhane құқyқtyқ mazmұnyn АСУ.

1. Menshіk tүrlerі променена formalary

2.Memleket ielіgіnen алуминий zhane zhekeshelendіru: etaptary, formalary, әdіsterі

3. Kәsіpkerlіk қyzmetі, onyң tүrlerі променена formalary

4. Kәsіpkerlіk қyzmettің ұyymdy-құқyқtyқ formalary

5. Ekonomikalyқ instituttar mәnі, rolі erekshіlіkter променило.

1. Menshіk- kүrdelі де kөpzhaқty құrylym. Ol ekonomikalyқ zhүyenің negіzі bolyp tabylady.

Menshіktі қarastyrudyң 2 tәsіldemesіn azhyratu Kerek:

1 shі, menshіktі naқty ekonomikalyқ категория retіnde қarastyru. Menshіk Degen adamdar arasyndaғy Ondiris құraldary променена Ondiris nәtizhelerіn iemdenu tұrғysynan қatynastar.

2 shі, menshіktі қoғamnyң bүkіl ekonomikalyқ zhүyesіn saraptau arқyly sipattaydy.

Menshіktіk қatynastardyң kelesіdey tүrlerі Bolado:

A) iemdenu қatynastary;

ә) mүlіktі sharuashylyқ paydalanu қatynastary;

б) menshіktі ekonomikalyқ өtkіzu қatynastary.

Menshіktің ekonomikalyқ mazmұny mynaday tүsіnіkter arқyly sipattalady:

а) ekі zhұp kategoriyalarynyң өzara baylanystary: iemdeu-zhatsynu;

ә) zhekelenu -қoғamdanu siyaқty kategoriyalardyң өzara Bailanys;

б) өndіrіstің ZhEKe zhane zattyқ faktorlaryn bіrіktіru tәsіlі;

в) tabystardy үylestіru tәsіlderі;

ж) suektіlіk-obektіlіk Taldau.

Menshіktің zaңdyқ mazmұny құқyқtyқ өkіldіkrermen sipattalady. Menshіk құқyқtary bұl adamdar arasyndaғy ekonomikalyқ paydalanuyna baylanysty қalyptasқan sanktsiyalanғan tәrtіp қatynastarynyң zhiyntyғy.

Menshіk құқyқtaryn zhүzege Asyr ushin menshіk құқyқtarynyң ayryқshalanuy өte maңyzdy.

Menshіk құқyқtarynyң ayryқshalanuy-bұl mnshіktің obektіsіn, subektіsіn zhane menshіkke өkіldіkterіn anyқtau.



Menshіk subektіsіnің 3 negіzgі құқyқtary бар:

A) ielіk ETU

ә) paydalanu;

б) bilіk ETU.

2.Menshіk- Tarija категория. Naқty БЛП Ondiris tәsіlіne tәn өndіrіstіk қatynastar sipatyna sәykes, ayryқsha қasietterіne ите menshіktің Tarija tipterі azhyratylyp zhүr.

Қoғamdyқ enbek bөlіnіsі damuynyң tүrlі satylaryndaғy қanday га БЛП menshіk tipіnің sheңbәrіnde iemdenu tәsіlderіnің ayyrmashylyқtary бар bolғandyқtan, tүrlі iemdenu nysandary Немес menshіk nysandary azhyratylady. Olarғa:

1) ZhEKe iemdenu nysandary;

2) ұzhymdyқ iemdenu nysandary;

3) қoғamdyқ iemdenu nysandary.

Menshіk tүrlerі променена formalary:

1. ZhEKe menshіk:

A) eңbekke negіzdelgen ZhEKe menshіk;

ә) eңbekke negіzdelmegen ZhEKe menshіk.

  1. Ұzhymdyқ menshіk:

а) serіktestіkter;

ә) kooperapivtіk;

б) aktsionerlіk;

в) bіrіkken.

  1. Қoғamdyқ menshіk:

а) zhalpy Memlekettik;

ә) munitsipaldyқ bolyp bөlіnedі.

3.Өtpelі икономика zhaғdayynda menshіk қatynastary tүrlі өzgerіsterge ұshyraydy. Bұl өzgerіster memleket ielіgіne алуминий, zhekeshelendіru protsesterіmen baylanysty.

Memleket ielіgіnen алуминиевата Memlekettik menshіktі өzgertuge baylanysty memlekettің ekonomikadaғy shekten хиляди rolіn zhoyuғa baғyttalғan sharralar zhiyntyғy.

Zhekeshelendіru- memleket қaramaғyndaғy kәsіporyndardy ZhEKe menshіk kompaniyalarғa aynaldyru.

Zhekeshelendіru formalary:

A) Memlekettik kәsіporyn mүlіkterіn zhalғa вземе;

ә) zhalғa berіlgen Memlekettik kәsіporyndardy satyp алуминий;

б) Memlekettik menshіk obetіlerіn kontsessiyaғa вземе;

в) Memlekettik kәsіporyndardy aktsionerlіk қoғamdarғa aynaldyru;

ж) enbek ұzhymynyң mүshelerіne Сату;

г) adamdarғa auktsiondyқ zhane konkurstyқ әdіs arқyly Сату.

Казахстан Respublikasyndaғy 10 zhyldaғy memleket ielіgіnen алуминий, zhekeshelendіru protsesіn 4 kezeңge bөlіp қarauғa Bolado:

I-shі kezeң 1991-1992 zhyldar arlyғyn қamtidy. Bұl kezeңde Memlekettik ortalyқtandyrylғan -zhosparly ekonomikadan naryқtyқ ekonomikaғa өtu ushin zhaғday Zhasa maқsatynda keң auқymdy reformalau Болдън. Ol kәsіporyndardy olardyң enbek ұzhymdarynyң ұzhymdyқ Немес aktsionerlіk menshіgіne zheңіldetіlgen talaptarmen вземе zhane Сауд променена қyzmet до шоу obektіlerіn Сату.

II-shі kezeң 1993-1995 zhyldardy қamtidy. Zhekeshelendіrudің 2 shі kezeңіnің negіzgі maқsaty- memlekettің република halқyna Ulttyk mүlіktі Ondiris obetіlerі променена basқa да memleketke tiesіlі materialdyқ zhane materialdyқ EMC aktivterdі өteusіz zhane өteuіmn өtkіzіp вземе zholymen қaytarudy protsesіndegі menshіk құқyқtarynyң derbestenuі negіzіnde ortalyқtandyrylғan zhosparly ekonomikadan naryқtyқ ekonomikaғa өtuge қazhettі zhaғday Zhasa bolyp tabylady.

III-shі kezeңі 1996-1998 aralyғyn қamtydy zhane Казахстан Respublikasy Үkіmetіnің 1996 zhylғy 2 aқpandaғy 246 Қaulysymen bekіtіlgen "Казахстан Respublikasyndaғy 1996-1998 zhyldarғa arnalғan zhekeshelendіru променена қayta құrylymdau Baғdarlamasyna" sәykes zhүzege asyrylady.

3 shі kezeң Baғdarlamasynyң Busta maқsaty zhekshelendіru protsesіn ayaқtau zholymen Казахстан Respublikasynyң ekonomikasynda ZhEKe menshіk sektorlardyң basymdylyғyna қol zhetkіzu zhane такива bekіtu bolyp tabylady.

ІІІІ-shіkezeң 1999-2000 zhyldar aralyғyn қamtidy zhane Казахстан Respublikasy Үkіmetіnің 1999 zhylғy 1 mausymdaғy 683 қaulysymen bekіtіlgen "1999-2000 zhyldarғa arnalғan zhekeshelendіru zhane Memlekettik mүlіktі basқarudyң tiіmdіlіgіn arttyru Baғdarlamasyna" sәykes zhүzege asyryldy.

Bұl kezeңnің negіzgі maқsaty- zhekelendіru променена Memlekettik mүlіktі basқarudyң құқyқtyқ negіzderіn zhetіldіru, esepke Aluda zhaқsartu, basқarudyң tiіmdіlіgіn zhoғarylatu zhane Memlekettik mүlіktі konkurstyқ zhane transparanttyқ negіzde zhekeshelendіrudі қamtamasyz ETU.

1. Kәsіpkerlіk degenіmіz- menshіktіk zhane қaryzғa alynғan қarzhylar esebіnen Tauari өndіru zhane қyzmetter до шоу ushin, osylardyң negіzіnde Платен табу barysynda sharuashylyқ ұyym құru. Kәsіpkerlіkpen aynalysatyn adamdy kәsіpker ataydy Dep. Ol tiіmdі tәsіlderdі AML retіnde taңdap ұyymdastyrady, zhaңalyққa Жани zhaқyn, tәuekelshіl, іsker Адам. Kәsіpker ushin eң negіzgіsі- Платен табу.

Kәsіpkerdің paydasy променена menshіk iesі kіrіsі arasyndaғy ayyrmashylyқtardy bіluіmіz қazhet.

Menshіk iesіnің tabysynyң tүrlerі:

A) дивидент;

ә) depozidtіk процента;

б) под наем.

Menshіk iesіnің belgіlі БЛП bіlіmі bolmaydy, bіraқ ол өzіnің қolyndaғysyn zhalғa вземе arқyly Платен tabady. Al, kәsіpker ushin Busta aқsha Emesa, onyң bіlіmі, tapқyrlyғy bolyp tabylady. Kәsіpker tәuekelshіlіkke salynyp, өzіnің bіlіmі arқasynda өnіm өndіrіp Платен tabatyn Адам. Sondyқtan да kәsіpker- naryқtyң belsendі agentі, ал menshіk iesі naryқtyң passivtі agentі.

Ұyymdasuyna қaray kәsіpkerlіk 3-ке bөlіnedі:

A) ZhEKe-подарък;

ә) aralas;

б) Memlekettik.

2. Menshіk tүrіnің kөptүrlіlіgі naryқ ekonomikasyn ұyymdastyrudyң Chartier. Ol kәsіpkerlіk formasynyң kөptүrlіlіgіn kөrsetedі.

Модерен петобой kezde икономика kapitalғa Degen ZhEKe menshіktіktі kөrsetpeydі, ол ұyymdyқ formasyna kөp kөңіl bөledі. Sondyқtan bіz kәsіpkerlіktің 2 formasyn қarastyramyz:

A) ұyymdy-құқyқtyқ;

ә) ұyymdy-ekonomikalyқ.

Ұyymdy-құқyқtyқ formasyna bastapқy kezde zaңdy tүrde ұyymdasқan kәsіpkerlіk қyzmet zhatady. Onyң kelesіdey formalary бар:

1. ZhEKe фирма;

2. Serіktestіk: tolyқ, aralas, zhauapkershіlіgі shektelgen;

3. Memlekettik kәsіporyndar;

4. aktsionerlіk қoғam (ashyқ tipі, zhabyқ tipі).

ZhEKe kәsіporyn. Ona ұyymdastyrushy да, ielіk etushі де БЛП Адам.

Serіktestіk- ZhEKe Адам променена zaңdy tұlғalardyң bіrіguі, olardyң mүshelerі serіktestіk mіndettemelerі boyynsha bіrge zhauap beredі.

Aktsionerlіk қoғam- bұl zaңdyқ құқy, zharғysy қoғam бар.

Cooperative bұl қoғam қyzmetі printsipіnde Tabys табу Emesa, қoғam mүshelerіne KOMEK etіp, yқpal Zhasa.

Memlekettik kәsіporyndar-bұl zaңdy, ekonomikalyқ derbestіgі zhoқ kәsіporyndar.

3. Kәsіpkerlіk қyzmettің ұyymdy-Formas ekonomikalyқ degenіmіz- ұyymdasқan tүrde қyzmet zhүrgіzu barysynda kәsіpkerlerdің arasyndaғy kelіsіmdіk kәsіporyndar.

Olarғa tөmendegіlerdі zhatқyzuғa Bolado:

1. Kartel- bұl baғa zhөnіnde naryқta өnіmdі өtkіzu zhөnіnde БЛП saladaғy kәsіpkerler arasyndaғy kelіsіm.

2. Sindikat- БЛП salanyң kәsіpkerlerі arasynda bәsekenі zhoyu maқsatynda bіrіktіrіp өnіmderіn өtkіzu ұyymy.

3. Kontsortsium- іrі қarzhy operatsiyalaryn bіrіktіrіp zhүrgіzu maқsatynda ұyymdastyrylғan kәsіpkerler ұyymy.

4. Kontsern- kөpsalaly aktsionerlіk қoғam.

Өzіn-өzі tekseruge arnalғan sұraқtar:

1.Menshіktің ekonomikalyқ Jaunay kүқyқtyқ mazmүny.

2.Iemdenu zhөne menshіkten ayyru қatynastary.

3.Menshіk nysandary.

4.Menshіk nysandarynyң kөptүrlі boluynyң obektivtіk қazhettіlіkterі sebepterі променило.

5.Kәsіpkerlіk қyzmettің ұyymdy-құқyқtyқ formalary

6.Kәsіpkerlіk қyzmettің ұyymdy-ekonomikalyқ tүrlerі

7. Марка Ulttyk sharuashylyқtyң negіzі

Negіzgі әdebietter:

1. Ekonomikalyқ теория negіzderі (oқulyқ) Алмати 2004w

2. Mәulenova SS, Bekmoldinov S.Қ., Құdaybergenov E.Қ. Ekonomikalyқ теория. Алмати Economics 2003zh.

3. Scheden Ө.K. Zhalpy теория ekonomikalyқ. Aқtөbe, 2004zh.

4.Temіrbekova AB, Bayzholanova K.S.Ekonomikalyқ negіzderі теория. Алмати Economics 2008zh.

5.Osipov М. Ekonomikalyқ negіzderі теория. Алмати, 2002

6.Shedenov UK, Saғyndyқov EN, Bayzhomartov САЩ, Zhұnisov BA, BI Komyagin Zhalpy теория ekonomikalyқ. Проф Scheden WK redaktsiyasymen. Алмати Aқtөbe 2002

Қosymsha әdebietter:
1.Makkonnell CR, Brue SL Economics. SP-B. Република. 1997 г. 2. A.Alshynbay. Naryқ zhane baғa belgіleu. Алмати Economics 2008zh. 3.Aubakirov J., М. Eskaliev Ekonomikalyқ teoriya.- Алмати 2005 4.Shedenov UK, Saғyndyқov EN, Bayzhomartov САЩ, Zhүnіsov BA, за хода на икономическата теория, изд. Chepourin NK Киселева E. -Kirov, 2005. 5.Teoreticheskaya икономика. Политическа икономия. Учебник за средните училища. Ed. Zhuravleva GP M. Banks и обмен, UNITY, 2006. 6.Ekonomicheskaya теория. Учебник за средните училища, изд. A.I.Dobrynina, L.S.Tarssovicha. -S.Peterburg, 2005. 7. Икономическата теория: Цех / изд. N.I.Bazyleva, LV Vorobevoj. 2-ро изд., Rev. И добавите. - Минск: Беларус ДСО университет, 2006

Lektsiyanyң maқsaty: Қoғamdyқ Ondiris nyshandary ұgymyna sipattama получите, aқshanyң mәnіn, tүrlerіn zhane taқyryptyң maқsatyn АСУ.

1. Қoғamdyқ sharuashylyқ formalary

2. Tauari zhane onyң қasietterі

3. Құn teoriyasy zhane shektі paydalylyқ teoriyasy

4. Платен Aқshanyң Болу, mәnі zhane atқaratyn қyzmetterі

1.Қoғamdyқ sharuashylyқtyң 2 Formas бар:

1. Naturaldy sharuashylyқ- bұl adamdar өz қazhettіkterіn қanaғattandyru ushin өnіm zhasaytyn ұyymdasatyn sharuashylyқ.

Bұl zhүye kelesіdey қasietterge

а) tұyyқ sharuashylyқ;

ә) tіkeley sharuashylyқ nysandary;

б) әmbebap enbek.

Naturaldy sharuashylyққa tәn sipattar:

A) ұyymdastyru-ekonomikalyқ қatynastar zhүyesіnің tұyyқtyғy;

ә) Erekshelengen tүrlerge bөludі zhoққa shyғaratyn әmbebap қol enbegi;

б) Ondiris пени tұtynu arasyndaғy обиколка ekonomikalyқ baylanystar.

Naturaldy sharuashylyқ alғashқy қauymdyқ Kurylys қalyptasu kezeңіnde tuyp, құl ielenushі memleketterde үstemdіk ettі zhane feodaldyқ қoғamnyң Busta қasietterіnің bіrіn құrady.

2. Tauarly sharuashylyқ- bұl paydaly өnіmder rynokta satylu ushin zhasalatyn ұyymdastyru-ekonomikalyқ қatynastar zhүyesі.

Mұnday zhүye onyң erekshelіkterіn sipattaytyn belgіlerge ите Bolado:

A) ashyқ sharuashylyқ;

ә) eңbektі bөlu;

б) zhanama sharuashylyқ baylanystar.

Tauarly өndіrіstің Платен bluynyң negіzgі Chartier 3 бара:

A) қoғamdyқ enbek bөlіnіsі:

ә) Tauari өndіrushіlerdің ZhEKe menshіgіnің Платен Болу;

б) Платено artyқ өnіmnің Болу.

Tauari өndіrіsіnің 2 tүrі бар:

A) Джай Tauari өndіrіsі;

ә) kapitalistіk Tauari қndіrіsі.

2. Tauari degenіmіz- adamdardyң belgіlі БЛП қazhetіn қanaғattandyrytyn, Сату zhane satyp алуминий arқyly ayyrbastau ushin өndіrіletіn enbek өnіmі.

Tauardyң 2 қasietі бар:

а) tұtynu құny-zattyң adamnyң naқty БЛП қazhetіn қanaғattandyru қasietі.

ә) ayyrbas құny- Bұl tauardyң belgіlі БЛП sandyқ proportsiyada basқa paydaly zattarғa ayyrbastala bіlu қasietі.

Ayyrbas proportsiyasy tauarlarғa engіzіlgen құn kөlemіne baylanysty Bolado. Sonymen tauardyң 2 қasietі Bolado: paydalylyқ zhane құn.

Tauardyң 2 zhaқtylyқ қasietіnің Болу tauarғa sіңgen eңbektің 2 zhaқtylyғyna baylanysty. Tauari өndіruge 2 tүrlі enbek zhұmsalady: а) naқty enbek - bұl ZhEKe mamandardyң Tauari өndіrgende tұtynu құnyn zhasauғa shyғyndalғan enbek;

ә) abstraktyly enbek - bұl adamdardyң Дене kүshі променена aқyl втори energiyasyn zhұmsauy, osynyң kөmegіmen tauarlardy ayyrbastau protsesіnde Адам eңbegіnің қoғamdyқ sipatқa ите Болу Немес tauardyң құnyn anyқtauғa shyғyndalғan enbek.

Tauarғa sіңgen eңbektің 2 zhaқtylyғyn ashқan Маркс.

3. Құnnyң enbek teoriyasynyң negіzі mazmұny (Уилям Пети, Адам Смит, Дейвид Рикардо, Маркс) kelesіdey қaғmdalardan kөrіnedі:

1.Rynoktyқ ayyrbastyң tүrlі Onimderi bіrdey іshkі mazmұnғa - құnғa ите.

2.Barlyқ tauarlardyң құny Tauari өndіrushіlerdің қoғamdyқ eңbegіmen zhasalady. Құn- tauarғa aynalғan қoғamdyқ enbek.

3. Құndy құraytyn eңbektің өzі onyң kүrdelіlіgі Немес sapassy boyynsha erekshelenedі. Enbek қarapayym zhane kүrdelі bolyp bөlіnedі. Kүrdelі eңbek- bұl kөbeytіlgen қarapayym enbek.

4. Eңbektің іshkі өlshemі бар ол- zhұmys uaқyty.

5. Tauari құny zhұmys uaқytynyң қoғamdyқ қazhettіgіmen anyқtalady.

6. Қoғamdyқ қazhettі zhұmys uaқyty- bұl tөmende kөrsetіlgen kederde өnіmderdі dayyndauғa zhұmsalatyn uaқyt:

а) өndіrіstің қoғamdyқ dұrys zhaғdayy kezіnde;

ә) zhұmystyң ortasha shapshaңdyғy kezіnde;

б) қyzmetkerlerdің ortasha bіlіktіlіgі kezіnde.

(Егер құnnyң enbek teoriyasy қoғamdyқ shyғynnan shyғa otyryp құnғa tүsіnіkteme Bercy shektі paydalylyқ teoriyasy igіlіkter құny променена baғasyna paydaly zattar tұtynushysynyң ekonomikalyқ psihologiyasy tұrғysynan tүsіnіkteme beredі.

Paydalylyқ - bұl өzіnің zhek қazhettіlіkterіn қanaғattandyrudaғy belgіlі БЛП igіlіkterdің rolі turaly әr satyp alushynyң beretіn subektivtі baғasy.

Igіlіk құndylyғy - bұl adamnyң өmіrі әl Myung-auқaty ushin tұtynatyn zattyң maңyzdylyғyn tүsіnuі.

4. Aқsha- zhalpyғa bіrdey Балам bolyp tabylatyn erekshe Tauari.

Aқshanyң ekonomikalyқ rolі onyң қyzmeterіnen kөrіnedі.

Aқshanyң atқaratyn 5 қyzmetі бар:

A) құn өlshemі;

ә) Aynalov құraly;

б) baylyқ Zhasa құraly;

в) tөlem құraly;

ж) әlemdіk aқshalar.

Модерен петобой taңda aқshanyң USH қyzmetі oryndalady: а) құn өlshemі; ә) Aynalov құraly; б) tөlem құraly.

5. Rynoktyқ қatynasta aқsha променена инфлацията protsesі baylanysty. Инфлацията (қampiyu) - bұl Aynalov sferasyn Ulttyk sharuashylyқtyң Shyn қazhettіlіgіmen artyқ toltyru. Инфлацията kezіnde қaғaz aқshalar: а) altynғa; ә) tauarlarғa; б) sheteldіk valyutalarғa қaraғanda құnsyzdanady. Osynyң әserіnen bіrіnshі zhaғdayda altynnyң қaғaz aқsha tүrіndegі naryқtyқ baғasy Artada. Ekіnshі zhaғdayda tauarlar baғasy өsedі. Үshіnshі zhaғdayda sheteldіk aқsha bіrlіgіne қaraғanda Ulttyk валута baғamy tөmen tүsedі.

Инфлацията aқsha zhүyesіnің "auruyn" kөrsetedі. Ol sharuashylyқ sferalardy қiratyp, alypsatarlyқty kүsheytedі, halyқtyң Омир sүru deңgeyіnің tөmendeuіne әkeledі. Sondyқtan memleket inflyatsiyamen kүres sharalaryn zhүrgіzedі.

Baғa deңgeyіnің aқsha massasyna tәueldіlіgі майна формула boyynsha kөrsetіledі:

M * V = P * Q

Ondaғy: M aқsha bіrlіgіnің Massassi;

V - aқsha aynalymynyң zhyldamdyғy;

P Tauari baғasy;

Q - rynoққa ұsynylғan tauarlar Сана.

Inflyatsiyanyң Платен Болу sebepterі:

1. Memlekettik tapshylyғy бюджет;

2. investitsiyalaudyң zhoғarlauy;

3. Ondiris kөlemі променили enbek өnіmdіlіgіnің zhoғarlauymen salystyrғanda enbek aқynyң МОН өsuі;

4. Memlekettik baғanyң belgіlenuі.

Inflyatsiyanyң tүrlerіn aneyқtaudyң kriteriyі 3 бара:

A) baғa өsuіnің қarқyny;

ә) baғa өsuіnің sәykestendіrіlu deңgeyі;

б) inflyatsiyany kүtu zhane kүnіbұryn bolzhau.

Inflyatsiyanyң 2 tipі бар:

а) sұranym inflyatsiyasy;

ә) ұsynym inflyatsiyasy.

Өzіn-өzі tekseruge arnalғan sұraқtar:

1.Қoғamdyқ Ondiris nyshandary ұgymynyң sipattamasy.

2.Қoғamdyқ sharuashylyқtyң negіzgі nyshandary: naturaldy zhөne tovarly.

3.Erkіn bәsekelіk Tauari sharuashylyғy zhene ұyymdastyrylғan пазар.

4.Құn zaңy. Құn zhane baғa.

5.Osy kүngі aқshanyң tүrlerІ, olardyң Tabigaty zhөne tұrlerі.

6.Inflyatsiya mәnі, tүrlerі zhane zardaptary.

Negіzgі әdebietter:

1. Ekonomikalyқ теория negіzderі (oқulyқ) Алмати 2004w

2. Mәulenova SS, Bekmoldinov S.Қ., Құdaybergenov E.Қ. Ekonomikalyқ теория. Алмати Economics 2003zh.

3. Scheden Ө.K. Zhalpy теория ekonomikalyқ. Aқtөbe, 2004zh.

4.Temіrbekova AB, Bayzholanova K.S.Ekonomikalyқ negіzderі теория. Алмати Economics 2008zh.

5.Osipov М. Ekonomikalyқ negіzderі теория. Алмати, 2002

6.Shedenov UK, Saғyndyқov EN, Bayzhomartov САЩ, Zhұnisov BA, BI Komyagin Zhalpy теория ekonomikalyқ. Проф Scheden WK redaktsiyasymen. Алмати Aқtөbe 2002





; Дата: 12.14.2013; ; Прегледи: 1203; Нарушаването на авторските права? ;


Ние ценим Вашето мнение! Беше ли полезна публикуван материал? Да | не



ТЪРСЕНЕ:


Вижте също:



zdes-stroika.ru - Studopediya (2013 - 2017) на година. Тя не е автор на материали, и дава на студентите с безплатно образование и използва! Най-новото допълнение , Al IP: 66.102.9.22
Page генерирана за: 0.064 сек.