Studopediya

КАТЕГОРИИ:


Астрономия- (809) Биология- (7483) Биотехнологии- (1457) Военное дело- (14632) Высокие технологии- (1363) География- (913) Геология- (1438) Государство- (451) Демография- (1065) Дом- (47672) Журналистика и СМИ- (912) Изобретательство- (14524) Иностранные языки- (4268) Информатика- (17799) Искусство- (1338) История- (13644) Компьютеры- (11121) Косметика- (55) Кулинария- (373) Культура- (8427) Лингвистика- (374) Литература- (1642) Маркетинг- (23702) Математика- (16968) Машиностроение- (1700) Медицина- (12668) Менеджмент- (24684) Механика- (15423) Науковедение- (506) Образование- (11852) Охрана труда- (3308) Педагогика- (5571) П Arhitektura- (3434) Astronomiya- (809) Biologiya- (7483) Biotehnologii- (1457) Военно дело (14632) Висока технологиите (1363) Geografiya- (913) Geologiya- (1438) на държавата (451) Demografiya- ( 1065) Къщи- (47672) журналистика и SMI- (912) Izobretatelstvo- (14524) на външните >(4268) Informatika- (17799) Iskusstvo- (1338) История- (13644) Компютри- (11121) Kosmetika- (55) Kulinariya- (373) култура (8427) Lingvistika- (374) Literatura- (1642) маркетинг-(23,702) Matematika- (16,968) инженерно (1700) медицина-(12,668) Management- (24,684) Mehanika- (15423) Naukovedenie- (506) образование-(11,852) защита truda- (3308) Pedagogika- (5571) п Политика- (7869) Право- (5454) Приборостроение- (1369) Программирование- (2801) Производство- (97182) Промышленность- (8706) Психология- (18388) Религия- (3217) Связь- (10668) Сельское хозяйство- (299) Социология- (6455) Спорт- (42831) Строительство- (4793) Торговля- (5050) Транспорт- (2929) Туризм- (1568) Физика- (3942) Философия- (17015) Финансы- (26596) Химия- (22929) Экология- (12095) Экономика- (9961) Электроника- (8441) Электротехника- (4623) Энергетика- (12629) Юриспруденция- (1492) Ядерная техника- (1748) oligrafiya- (1312) Politika- (7869) Лево- (5454) Priborostroenie- (1369) Programmirovanie- (2801) производствено (97182) от промишлеността (8706) Psihologiya- (18,388) Religiya- (3217) с комуникацията (10668) Agriculture- (299) Sotsiologiya- (6455) спортно-(42,831) Изграждане, (4793) Torgovlya- (5050) превозът (2929) Turizm- (1568) физик (3942) Filosofiya- (17015) Finansy- (26596 ) химия (22929) Ekologiya- (12095) Ekonomika- (9961) Telephones- (8441) Elektrotehnika- (4623) Мощност инженерно (12629) Yurisprudentsiya- (1492) ядрена technics- (1748)

лекция

Zhasushanyң himiyalyқ құramy. Beyorganikalyқ, organikalyқ zattar.

Менделеев zhasaғan himiyalyқ elementterdің periodtyқ zhүiesіnde kezdesetіn 110 elementtің 80-п zhuyғy tіrі zhasushanyң құramynda bolatyndyғy dәleldendі.

Олар zhasushadagy mөlsherіne қaray USH topқa bөlіnedі. Bіrіnshі topқa: меласа, sutek, kөmіrtek ​​zhane азот siyaқty organikalyқ zhane beyorganikalyқ zattardyң molekulalarynyң negіzіn құraytyn elementter zhatady. Bұlardyң zhasushadaғy mөlsherі 98% -ғa zhuyқ bolғandyқtan, Aulard makroelementter atalady Dep. Sonymen қatar bұl topқa nәruyz (протеин) Бен nukleina қyshқyldarynyң құramyna kіretіn kүkіrt пени фосфор да kіredі. Bұlardy bioelementter ataydy зам.

Ekіnshі topқa: йон tүrіnde kezdesetіn калий, натрий, калций, магнезий, Temyr, хлоро,

siyaқty zhane t.b.elementter zhatady. Bұlardyң zhasushadaғy zhalpy mөlsherі 1% -ғa zhuyқ. Bұl elementterdің әrқaysysy zhasushada erekshe қyzmetter atқarady.

Үshіnshі topқa: zhasushada өte ал mөlsherde kezdesetіn elemetter zhatady. Olardyң zhasushadaғy mөlsherі 0,02% bolatyndyқtan mikroelementtter atalady зам. Mikroelementter өsіmdіkter променя zhanuarlar zhasushalarynda zhүrіp zhatatyn био himiyalyқ protsesterge tіkeley қatysady.Topyraқtyң құramyndaғy микроелектрони -mentterdің өsіmdіkter променя zhanuarlar tіrshіlіgіnde maңyzy erekshe.Mikroele -mentter zhasushadaғy beyorganikalyқ zhane organikalyқ zattardyң молекула -larynyң құramyna kіredі. Al йон tүrіndegі elementter променя mikroelementter zhasushadaғy biohimiyalyқ reaktsiyalardyң belsendіlіgіn arttyryp организъм tіrshіlіgіnde maңyzdy қyzmetter atқarady.

Су. Zhasushanyң құramynda су edәuіr mөlsherde Bolado, yaғni zhasushanyң 75% -ғa zhuyғy tұrady Судан. Sudyң mөlsherі әr tүrlі zhasushada tүrlіshe. Tіrі zhasushada -daғy sudyң қasietterі, onyң molekulasynyң құramyna baylanysty. Sudyң molekulasyndaғy БЛП атом меласа ekі атом sutekpen berіk kovalenttі polyustі Bailanys tүzetіndіkten, onyң molekulasy keңіstіkte bұrysh Zhasa ornalasady. Sudyң mynanday biologiyalyқ қasietterіnen bayқauғa Bolado.



С -molekulasy өzara (сближаване) zhane basқa zattardyң (адхезия) -Me molekulalary belsendі қosylady.Sonyң nәtizhesіnde, кораби erіgen mineraldy zattar, өsіmdіk-tің Tamyr arқyly basқa bөlіkterіne deyіn kөterіledі.

С по - erіtkіsh. Zattar basқa sұyyқtyқtarmen salystyrғanda съд zhaқsy eridі, sondyқtan су zattardyң almasuyna tіkeley қatysady.

Sudyң Zhylu өtkіzgіshtіk қasietі zhoғary. Zhylu өtkіzgіshtіk ол belgіlі zattyң boyymen zhyludyң taralu mүmkіndіgі. Tіrі organizmde zhүrіp zhatқan himiyalyқ reaktsiyalardyң nәtizhesіnde bөlіnetіn zhyludyң belgіlі БЛП mөlsherі (enegiyanyң БЛП tүrden ekіnshі tүrge Aynalov zaңdylyғy) denedegі су arқyly bіrkelkі taralyp zhane syrtқy ortaғa shyғarylyp otyrady.

Су zhoғary temperaturada қaynaydy. Sudyң қaynau temperaturasy zhaғary bolғandyқtan, Gers betіndegі sudyң қaynap ketuі zhane sutektіk baylanystyң үzіluі өte sirek kezdesedі. Sondyқtan tіrі zhasushadaғy sudyң mөlsherі syrtқy ortanyң temperaturasyna қaramastan tұraқty.

Sudyң bulanuynan Дене salқyndaydy. Sudyң bulanuyna kөp енергия приятел - tіndіkten, onyң оси қasietі kөptegen tіrі organizmderdің denelerіn salқyndatu -ғa paydalanylady. Mysaly, Адам Адам zhanuarlardyң denesіnің salқyndauy трето -leu (Bulan) arқyly іske Асада.

Sudyң қatu temperaturasynyң әserі. Егер sudyң kristaldary tіrі тяло -nің ұlpalarynda Paidiev Bolsa, Фондация Aulard tіrshіlіgіn zhoyғan Болар edі. Демеке, tіrі organizmderdің tіrshіlіgіnde sudyң atқaratyn rolі өte комплект, Sondyқtan га ол tіrshіlіktің kөzі bolyp tabylady, Су tіrshіlіktің kөzі такива emdіk қasietіnen де kөruge Bolado. Mysaly, Южен Казахстан oblysyndaғy Saryaғash emdeu -sauyқtyru ornynyң Suy -bauyr, bүyrek asқazan aurularyn emdeuge қoldan -ylady.

Tұzdar. Zhasushada tұzdar erіgen kationdar zhane aniondar tүrіnde Bolado да, ondaғy himiyalyқ elementterdің mөlsherіnің zhane osmostyқ қysymnyң қalypty deңgeyde boluyna mүmkіndіk beredі. Kationdardyң іshіndegі eң maңyzdylary: К + Na +, Са2 + Mg 2+ zhane TB Zhasushanyң tіrshіlіgі ushin HPO 4 2-, Н 2РО 4, CI -, HCO 3 - аниони darynyң maңyzy CDR.

Organikalyқ zattar. Tіrі zhasushanyң құramyna tabiғatta kezdesetіn kөptegen қosylystar kіredі. Ondi қosylystarғa: kөmіr sular, lipidter, nәruyzdar, nukleina қyshқyldary ATP zhane TB organikalyқ zattar zhatady. Organikalyқ қosylystar degenіmіz -molekulasynyң құramyna kөmіrtek Немес onyң қosylystary kіretіn, спя Дай-ак Ауад zhane ottekte zhanatyn zattar.

Kөmіrtek. Tіrshіlіktің өzі -құramynda negіzgі елемент kөmіrtek ​​bolatyn kөptegen іrі molekulalardyң өzara әrekettesuіnің nәtizhesі. Organikalyқ zattardyң negіzіn tүzetіn kөmіrtek ​​atomdary өzara baylanysady. Kөmіrtek ​​- әr tүrlі tұraқty қosylystar tүzіp, tіrі organizmde bolatyn molekulalardyң сан aluandyғyn қamtamasyz etetіn bіrden -bіr елемент.

Kөmіrsulardyң құramy. Kөmіrsu molekulalarynyң құramyna kөmіrtek, меласа zhane sutek atomdary kіredі (С, О, Н). Kөmіrsular - organikalyқ zattardyң іshіndegі АСА maңyzdy қosylystardyң bіrі, olardyң zhalpy formulasy -С 22О). Kөptegen kөmіr -sulardyң molekulasynyң құramyndaғy sutek atomdary, kөmіrtek atomdarynan ekі ESE kөp bolatyndyқtan, Olard kөmіrsular ataydy зам. "Kөmіrsu" Degen termindі ғylymғa 1844 zhyly orys ғalymy K.Shmid engіzgen bolatyn. Kөmіrsular tabiғatta kөp taralғan.

Kөmіrsular қarpayym zhane kүrdelі bolyp ekі topқa bөlіnedі. Қarapayym kөmіrsular -ғa monosaharidter, ал kүrdelі kөmіrsularғa polisaharitter zhatady.Monosaharitter -dің atalulary -molekulasyndaғy kөmіrtek ​​атома sanynyң artuyna baylanysty. Mysaly, триозо (3 kөmіrtek ​​атома), тетрози (4), пентоза (5), хексоза (6) TB zhane Mono - saharitter - Съд zhaқsy eritіn, tәttі dәmі бар tүssіz zattar.Tabiғatta хексозна keңіnen taralғan. Olarғa: глюкоза, фруктоза, галактоза zhane zhatady.Geksozanyң zhalpy форма -lasy: C 6 H 12 O 6 Kүrdelі kөmіrsularғa polisaharidter zhatady. Tabiғatta kөp taralғan polisaharidterge: нишесте, целулоза zhane bauyrda tүzіletіn Жануария қanty -gliko гений, t.b.zhatady.

Нишесте - өsіmdіkterdің negіzgі kөmіrsu қory. Ol өsіmdіkterdің zhapyraғynda, sabaғyn -

Да tүynegі променило tұқymdarynda kөp mөlsherde Boladi.

Целулоза - өsіmdіkterdің zhasushalarynyң қabyғynyң negіzgі құramdy bөlіgі. Өsіm -dіkterge berіktіk, tіrek қasietіn beretіn talshyқtar tsellyulozadan tұrady. Адам Адам zhanuarlardaғy kөmіrsulardyң negіzgі қory, zhasusha tsitoplazmasynda, negіzіnen, bauyr променило bұlshyқ Ette zhinaқtalady. Kөmіrsulardyң molekulasy ydyraғanda 1 g, 17,6 кДж на енергия bөlіnedі.

Lipidter (grekshe «lipos» - май) -barlyқ tіrі zhasushalardyң құramyna kіretіn zhane tіrshіlіk protsesterіnde maңyzdy rөl atқaratyn май tәrіzdes zattar. Lipidterdің molekulasynyң құramyna С, Н, О atomdary kіredі. Barlyқ lipidterge tәn zhalpy қasiet -olardyң molekulalarynyң polyussіzdіgіnde (gidrofobtylyғynda). Sondyқtan lipidter polyussіz sұyyқtarda: benzinde, efirde, hloroformda zhaқsy, ал Nashar eridі съда.

Lipidterdің қyzmetterі. Lipidter barlyқ tіrі zhasushylarda Bolado, osyғan Ori organizmde mynaday maңyzdy қyzmetter atқarady: Kurylys, енергия kөzі, қorektіk затегна қorғanyshtyқ zhane metobolizmdіk zhane TB

Може -қorektіk қor zaty. Organizmderdenedegі Майда қorektіk затегна retіnde zhinaқtay -dy. Mysaly, bunaқdenelіler, sүtқorektіler zhane adamnyң terі Asta қabatynda, топка -byda, kөptegen өsіmdіkterdің tұқymdarynda zhane TB mүshelerіnde Може қory zhinaқ -talady. Може zhyludy zhyludy Nashar өtkіzedі. Osyғan baylanysty zhanuarlar terі astyndaғy Може қabatynyң esebіnen Дене temperaturasyn tұraқty saқtaydy. Maydyң 1gramy tolyқ ydyraғanda, 38,9 кДж на енергия bөlіnedі, ол nәruyz бин kөmіrsudan bөlіnetіn energiyadan ekі ESE kөp.

Nәruyz -biologiyalyқ полимер. Tіrі zhasushadaғy organikalyқ zattardyң barlyғy biopolimerlerge zhatady. Полимерни molekulasy қarapayym zattardan құralady, Olard monomerler ataydy зам. Nәruyz molekulasyn tұңғysh PET 1736 zhyly Ya.Bekkori zerttedі. Nәruyzdy kүshtі қyshқylmen (tұz қyshқyly) aralastyryp къз -dyrғanda kіshі bөlshekterge ydyraғan. Ol bөlshekterdің қyshқyldyқ қasiet beretіn да карбоксилни (СООН) zhane negіzdіk қasiet да beretіn амин (NH2) ekendіgі dәleldendі. 1888 zhyly orys ғalymy биохимик A.Ya.Danilevsky өz tәzhіribelerіne sүyenіp, nәruyz molekulasyndaғy aminқyshқyldary қaldyқtarynyң arasynda peptidtіk baylanystyң bolatyndyғy turaly bolzhen aytty. Keyіnrek XX ғasyrdyғ basynda nemіs ғalymy E.Fisher peptidtіk baylanystyң bolatyndyғyn tәzhіribe zhүzіnde dәleldedі. Nәruyz molekulasynyң құramyna 20 aminқyshқyly kіredі. Alғashқy aminқyshқylyn 1806 zhyly P Vauquelin променило K.Robike аспержи өsіmdіgіnің sөlіnen bөlіp Alyp, аспарагин такива ataғan зам. 1820zhyly французин ғalymy A.Brakonno nәruyzdy ydyratu arқyly glitsindі alғan. Eң soңғy zhiyrmasynshy aminқyshқyly треонин 1935 zhyly фибрин nәruyzynan alyndy. Tabiғatta kezdesetіn 200 ден astam aminқyshқylynyң на 20-SY ғana nәruyz molekulasynyң құramyna kіredі. Nәruyzdyң құramyna kіretіn aminқyshқyldarynyң амин Към да (NH 2) Към korboksil (СООН)-DA БЛП kөmіrtek atomymen baylanysқan.

Nәruyz molekulasyn zertteu әdіsterі. Nәruyz molekulasyn himiyalyқ, fizikalyқ zhane рентгенова құrylymdyқ әdіspen zertteu. XX ғasyrdyң basynda nәruyz молекула-син zertteude nemіs ғalymy E.Fisher үlken zhetіstіkke zhettі. Belgіlі zhane пепсин трипсин fermentterіnің nәruyzdy peptondarғa ydyrata almaytynyn, ал қyshқylmen қosyp қyzdyrғanda -zheke aminқyshқyldaryna ydyraytyndyғyn himiyalyқ zholmen zerttep, tereң taldap berdі.

XX ғasyrdyң basynda nәruyzdyң қasietі fizikalyқ tұrғydan zerttele Bastad. Швед himigі T.Svedberg zherdің tartylys kүshіnen 250 myң ESE kүshtі үdeu beretіn центрофуга oylap tapқan. Polipeptidterdің құrlymyn rengen- құrlymdyқ әdіspen zertteu 1930 zhyldary bastaldy. Amerikalyқ ғalym L.Poling 1951 zhyly үlken zhaңalyқ ashқan. L.Poling Адам Balas zardap shegetіn aurudyң bіrі - "Oraқ pіshіndі zhasushaly anemiyanyң" Платен Болу sebepterіn tapta.

Nәruyzdyң қasietterі. Nәruyzdyң fizikalyқ zhane himiyalyқ қasietterі organizmnің tіrshіlіk әreketіnің negіzіn құraydy. Nәruyz әr tүrlі қasietterіmen erekshelenedі. Қasietterdің bіrі -nәruyzdyң съд zhaқsy, erіgіshtіgіnің әr tүrlі dәrezhede Болу. Nәruyzdardyң kөbіsі съд zhaқsy, keybіreulerі Nashar eridі, ал keybіr nәruyzdar съд mүlde erіmeydі. Nәruyz molekulasynyң taғy БЛП қasietіne onyң әr tүrlі әserlerden tabiғi құrlymnyң өzgeruі zhatady. Mysaly, қyzdyrudyң, sәulelendіrudің, himiyalyқ zattardyң әserіnen zhane mehanikalyқ әser etudің saldarynan nәruyzdyң құrlymynyң arasyndaғy Bailanys үzіledі. (Mysaly, zhұmyrttanyң өzgeruі)

Nәruyzdyң қyzmetterі. Nәruyzdyң тяло tіrshіlіgіndegі maңyzy өte Зор bolғan -

dyқtan Aluan tүrlі қyzmet atқarady. Qurylys қyzmetі, tasymaldau қyzmetі қozғa -Lys қyzmetі, қorғanyshtyқ қyzmet, fermenttіk (katalizatorlyқ) қyzmet, енергия resou -kalyқ қyzmet.

Nukleina қyshқyldaryn zerіtteudegі ғylymi derekter. Nukleina қyshқyldary -tіrі organizmdegі tұқym қualaytyn aқparattardy saқtay otyryp, такива kelesі ұrpaқtarғa zhetkіzetіn kүrdelі құrlysty молекула. Ғasyrdyң XX 30 40-ши zhyldary тяло өsіp - өngende өzіnde бар қasietterіn kelesі ұrpaқtarғa zhetkіzudegі Nucl қyshқyl - darynyң rөlі ғylymi tұrғydan tolyқtay dәleldenedі.

1868 zhyly shveytsariyalyқ биохимик F.Misher zhasusha yadrosynyң құramynan қyshқyldyқ қasietі бар Zatti bөlіp alғan. Ona alғash PET yadrodan (latynsha «nykleus» ядрото) tapқandyқtan nukleinқyshқyly atady зам. 1951 zhyly amerikandyқ биохимик E.Chargaff ДНК molekulasynyң құramyna 4 нуклеотидна kіretіndіgіn tapta. Ekі нуклео -tid -аденин променя гуанин (ekі saқinaly) purindіk negіzge, тимин разнообразна tsitzin (БЛП saқina -ly) pirimidindіk negіzge zhatady. 1950 zhyly aғylshyn biofizigі М. Ulikins DNҚ-nyң kristaldyқ talshyқtarynyң rentgengrammasyn Aldy.

R.Franklin-DNҚ molekulasyn rentgengrammalқy suretіn bіrіnshі tүsіrgen ғalymdardyң bіrі. bұl rentgengrammanyң kөmegіmen kөmіrsuly fosfattytұlғanyң (sүyіnіsh) shyyyrshyқtyң syrtқy zhaғynda, ал azotty negіzder іshkі zhaғynda ornalasatyndyғyn zhane shiyrshyқtyң БЛП oralymynda той нуклеотидни bolatynyn anyқtady (8-Suret). DNҚ-nyң құramyn anyқtauda R.Franklin ashқan derekterdің maңyzy өtte Зор Болдън. Alajd ДНК molekulasyn қansha zhіpsheden tұratyny zhane қalay baylanysқany anyқtalmady. Bұny 1953zhyly amerikalyқ биохимик Dzh.Uotson променило aғylshyn biofizigі әrі ginetigі F.Krik dәlәldedі. Олар rentgenқұrylymdyқ ә dіstі paydalanyp, DNҚ molekulasynyң құramyn ashty. DNҚ molekulasy ekі zhіpsheden tұratyndyқtan molekulalayқ Massassi nәruyzdan zhoғary Bolado. Tabiғattaғy Aluan tүrlіlіktің saқtalynuy DNҚ-nyң aқparatyna baylanysty.

DNҚ polimerge zhatady, onyң monomerlerіnің rolіn tөrt nukeotid (аденин, тимин, цитозин, гуанин) atқarady.

Нуклеотид tіzbekterі azottyқ negіzderі arқyly sutektіk baylanyspen өzara baylanysyp, қos saқiealy DNҚ shiyrshyғyn tүzedі.

DNҚ molekulasynyң ekі zhіpsheden tұratyndyғyn zhane nukeotidterdің azottyқ negіzderі sutektіk baylanyspen baylanysatynyn amerikalyқ биохимик Dzh.Uotson променило biofizigі әrі ginetigі F.Krik рентген құrylymdyқ әdіspen anyқtady.

Nukleina қyshқyldarynyң himiyalyқ құramy

Nukleina қyshқyldarynyң azottyқ negіzderі, рибоза, деоксирибоза променя қosylyp Nucl ozid tүzedі.Құramyna azotty negіzderі, рибоза променената dezoksiribozazhәne фосфор қyshқylynyң қaldyғy kіretіn қosylys нуклеотидна atalady Dep.

Nukeotidter nukleina қyshқylynyң monomerlerі, Aulard ekі topқa bөlіnedі: purindіk аденин променило zhane pirimidindіk -timin гуанин, цитозин, урацил zhіne. Әrbіr нуклеотидна трет molekulasynyң құrylystary boyynsha БЛП-bіrіne ayқyn azhyratylady. Nuleotid-tің molekulasy azotty negіzden, dezoksiribozadan zhane фосфор қyshқylynyң қal-dyғynan tұrady. Ғylymda azotty negіz А аденин, тимин T, цитозин С, гуанин T әrіp - terіmen taңbalanady. Аденин променя цитозин тимин разнообразна БЛП saқinaly ekendіgі belgіlі.

Құramynda azotty negіz, рибоза, деоксирибоза Немес zhane фосфор қyshқylynyң қaldyғy kіretіn қosylys нуклеотидна atalady Dep.

Nukleina қyshқylynyң monomerlerі ekіge bөlіnedі: purindіk аденин променило zhane pirimidindіk гуанин-тимин, цитозин uratsml zhane.

Dezoksiribonuklein қyshқylynyң monomerlerі аденин променя guaninnің azotty negіzderі- қos saқinaly, ал цитозин тимин разнообразна БЛП saқinaly Boladi.

DNҚ molekulasy USH құrylymdy bolyp keledі.

DNҚ molekulasynyң ekі eselenu erekshelіkterі

DNҚ molekulasynyң ekі eselenuіn редупликация ataydy зам. Репликация zhasushanyң bөlіnuge dayarlanu kezіnde kөptegen fermentterdің қatysuymen zhүredі. Ol fermentterdің bіrі-azottyқ negіzderdің arasyndaғy sutektіk baylanysty ydyratyp, ekі tіzbektі BIR-bіrіne azhyratsa, ekіnshіlerі-yadronyң құramyndaғy боси nukleotidterdің esebіne azhyraғan tіzbektі tolyқtyratyn ekіnshі tіzbektі құrastyrady. Yaғni, ekіnshі tіzbektegі genetikalyқ aқparat alғashқa tіzbegі aқparatpen bіrdey Bolado. Mysaly, tіzbek БЛП A-T-A-T-C-A Bolsa, onyң қarsysynda T-A-T-C-G-T tіzbegі tүzіledі.Tіzbektegі nukleotidterdің БЛП-bіrіmen baylanysuy olardyң komplementarlyқ printsipіne sәykes keledі.

Ekі eselenu kezіnde analyқ DNҚ molekulasynan Жана ekі tүzіledі молекула. Осите ekі Жана molekuladaғy genetikalyқ aқparat analyқ DNҚ-ғa sәykes Bolado. Демеке, ATA-anadan berіletіn tұқym қualau aқparaty DNҚ-nyң ekі eselenuі kezіnde berіledі.

1960 zhyly M.Meselson F.Stal DNҚ Мюн nyң ekі eselenuіnің zholdaryn bolzhady. Осите alғashқyda USH tүrlі bolzhen ұsynғan:

1. Saқtala ekі eselenu. Жана tіzbektіte молекула Paidiev Болу ushin aldyңғy DNҚ-nyң қos oralymynyң matritsasy saқtalyp, Жана molekulaғa negіz Boladi. Жана molekulanyң bіreuі bұrynғy DNҚ-nyң molekulasyn, ал ekіnshіsі zhaңadan sintezdelgen molekulany ALADI.

2. Zhartylay saқtala ekі eselenu.Azotty negіzder arasyndaғy әlsіz sutektіk baylanystar үzіlgennen keyіn negіzder ydyrap, DNҚ molekulasynyң қos tіzbegі ashylғan Сирма siyaқty ekі zhaққa ketedі. Bөlіngen әrbіr tіzbek bolashaқta Paidiev bolatyn tіzbekke қyzmetіn atқarady матрица.

3.Bytyraңқy ekі eselenu. Bұl eselenude DNҚ molekulasy қysқa bөlshekterge ydyraydy да, zhaңadan tүzіletіn қos tіzbektің negіzі қalanady. Ekі eselenudің bұl tүrіnde де matritsanyң rөlіn nukleotidter atқaratyndyғyn belgіlі.

Nukleina қyshқyldarynyң maңyzy. DNҚ-nyң negіzgі biologiyalyқ қyzmetі- nәruyz molekulasyn sintezdeu kezіnde onyң құramyn retteu zhane tұқym қualaytyn belgіlerdі ұrpaқtan-ұrpaққa zhetkіzu. Osyғan baylanysty, ол ekі tүrlі қasiet bіldіredі. Bіrіnshіden, DNҚ molekulasy bіrneshe bөlіkterden tұrady, әrbіr bөlіkte қanday га БЛП nәruyzdyң құramy turaly aқparat Bolado. DNҚ-nyң osynday БЛП bөlіgіndegі aқparatty ген deydі. Әr tүrge tәn belgіler променило қasietterdің қalyptasuy genderge baylanysty. Ата-anadan alynғan genderdің kombinatsiyalanuynan genetikalyқ aқparat zhaңarady. Tүrlerdің Aluan tүrlі bolyp қalyptasuy osyғan baylanysty. Endeshe, tabiғattyң Aluan tүrlіlіlіgіn қamtamasyz етюд DNҚ nyң rөlі-Зор. Ekіnshі қasiettі-DNҚ zhasushanyң bөlіnuі kezіnde ekі eselenu arқyly өzіndegі genetikalyқ aқparatty RNҚ-ғa beredі. RNҚ дадено zhazyp alynғan aқparattyң negіzіnde nәruyz molekulasy sintezdeledі. Nәruyz molekulasyn sintezdeluіne қaray RNҚ-ЗУБ bіrneshe tүrge bөlіnedі.

RIBONUCLEIN қyshқyldary

RNҚ molekulasy да DNҚ tәrіzdі полимер onyң monomerlerіnің rөlіn аденин,

гуанин, цитозин, урацил zhane timinnің ornynda nukleotidі atқarady.DNҚ-ғa қaraғanda RNҚ БЛП tіzbektі Boladi.

Zhasushadaғy қyzmetterіne қaray RNҚ үshke bөlіnedі:

1) aқpartty-aRNҚ;

2) tasymaldaushy-tRnқ;

3) ribosomalyқ- rRNҚ;

Tasymaldaushy RNҚ (tRNҚ)

Tasymaldaushy RNҚ (tRNҚ). RNҚ zhasushanyң yadrosynda да да protoplazmasynda kezdesedі.Zhasusha yadrosyndaғy tRNҚ-nyң mөlsherі 10 tRNҚ Дай, molekulalyқ Massassi 25000 ғa deyіn bolady.Suda zhaқsy eridі. tRNҚ-nyң negіzgі қyzmetі nәruyz molekulasynyң sintezі kezіnde ribosomalarғa aminқyshқyldaryn tasymaldau.Әrbіr aminқyshқylynyң өzіne tәn erekshe tRNҚ-SY-bolady.Sondyқtan tRNҚ nyң достойнства aminқyshқyldarynyң sanyna sәykes -20. tRNҚ molekulasynyң 70-80 nukleotidten tұrady.

Aқparattyқ RNҚ (aRNҚ). Bұl RNҚ-nyң tүrі zhasushadaғy RIBONUCLEIN қyshқylynyң 5%-ин құraydy.Molekulalyқ Massassi 300 myңnan 3-4 ррт ғa deyіn bolady.aRNҚ -nyң MES sintezdelіp, ydyrap otyratyndaғy kөptegen tәzhіribelerdің nәtizhesіnde dәlәldendі. Eger zhasushaғa БЛП nәruyz қazhet Bolsa солна sәtte yadrodaғy DNҚ-nyң БЛП tіzbegіnde aRNҚ sintezdeledі де, ribosomaғa barady.Nәruyz biosintezі ayaқtalғannan keyіn aRNҚ ydyrap ketedі. Sondyқtan Болу kerek- aRNҚ бактерия zhasushalarynda 5 минути zhanuarlar zhasushasynda 12-16 saғat, ал keybіr zhasushalarda bіrneshe kүnge deyіn saқtalady.

Ribosomalyқ RNҚ (rRNҚ). Zhasushadaғy RNҚ-nyң 85%-ин rRNҚ құraydy. Ribonukleyn қyshқylynyң bұl tүrі рибозомата organoidіnde bolady.rRNҚ-nyң molekulalyқ Massassi -700000-300000.Ol рибозомата organoidіnde zhүretіn nәruyz sintezіne tіkeley қatysty.RNҚ-nyң atalғan tүrlerіnің әrқaysysy nәruyz biosintezіnde erekshe қyzymet atқarady.

Organizіmdegі energiyanyң kөzі adenozintrifosfor (ATP) tүrіnde saқtalady. Adenozintrifosfor қyshқylynyң molekulasy azotty negіzden (аденин), kөmіrtekten (рибоза) zhane фосфор қyshқylynyң USH қaldyғynan tұrady.ATF-tің molekulalyқ құrylysy tұraқsyz.Eger fermentterdің әserіnen БЛП молекула фосфор қyshқyly gidrolizdense, 40kDzh / мол енергия bөlіnіp adenozintrifosfor adenozindifosfor қyshқylyna aynalady.Bұl қaytymdy процес bolғandyқtan , такива mynaday teңdeuі arқyly dәleldeymіz реакция: ATP + H2O → ADP + Н3РО4.

Bұl қaytymdy әreket, yaғni H3PO4 → ADP + АТФ.

ATP zhasushadaғy енергия almasudyң negіzgі kөzі bolyp tabylady.

<== предишната лекция | Следващата лекция ==>
| лекция

; Дата на добавяне: 01.06.2014; ; Прегледи: 2574; Нарушаването на авторски права? ;


Ние ценим Вашето мнение! Беше ли полезна публикува материал? Да | не



ТЪРСЕНЕ:


Вижте също:



zdes-stroika.ru - Studopediya (2013 - 2017) на година. Не е авторът на материала, и предоставя на студентите възможност за безплатно обучение и употреба! Най-новото допълнение , Ал IP: 66.102.9.146
Page генерирана за: 0.058 сек.